«Мої загадки»

1. Усі ми взимку їх одягаємо –
Від морозу та холоду руки ховаємо (Рукавиці).
2. Сірий, зубатий по полю блукає,
Ягнят шукає (Вовк).
3. У темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її… (Лисиця).
4. Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував,
Там капусти пожував.
Довгі лапки: скік та скік;
Ми погнались, він утік (Заєць).
5. У мене шубка з колючок,
У мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки (Їжак).
6. Більше за всіх кричить,
А найменше робить (Півень).
7. Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він не їсть тоді, не п’є,
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає (Ведмідь).
8. Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім – миє личко (Кіт).
9. Із рогами, а не бик,
Доїться, та не корова,
Кору здирає,
А кошиків не плете (Коза).
10. Удалині посеред ночі,
Засвітились хижі очі.
Сірий звір чатує в хащах –
Не піду туди нізащо (Вовк).
11. Звідкіля береться сила?
Їсть лише овес і сіно.
І працює він охоче
З ранку до самої ночі (Кінь).
12. Він великий, як хатинка,
Оченята, як у свинки,
Носом воду набирає,

Мов із душа поливає (Слон).

Немає коментарів:

Дописати коментар